Діяльність адвокатури, крім актів, зазначених вище, регулюється також статутами адво­катських об'єднань.

Статут - це документ, який визначає право­вий статус, внутрішню структуру та засади діяльності тієї чи ін­шої організації, повноваження її органів управління, права і обов'язки її членів, порядок реорганізації та ліквідації, інші пи­тання. Слід зазначити, що ні Закон «Про адвокатуру», ні Поло­ження про порядок реєстрації адвокатських об'єднань не встанов­люють кола питань, які мають обов'язково включатися до статуту адвокатського об'єднання. Не існує також жодних вимог щодо форми статуту. Тому при підготовці статуту до подання на реє­страцію слід враховувати загальні підходи, які склалися на прак­тиці щодо створення подібних документів, та приписів ст. 4 Зако­ну «Про адвокатуру», в якій перераховуються питання, що відно­сяться Законом до компетенції самого адвокатського об'єднан­ня і регулюються статутом відповідного об'єднання. Це порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання. Зазначе­ні питання мають бути визначені у Статуті. З урахуванням поло­жень ч. 3 ст. 47 КПК про призначення захисника через адвокат­ське об'єднання і обов'язковості для керівника адвокатського об'єднання вимоги особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника, у Статуті слід зазначати цей обо­в'язок адвокатського об'єднання і його керівника, порядок при­значення адвокатів об'єднання для виконання повноважень захис­ника.