Правознавець

Каталог файлів

Головна » Файли » Різне » Логіка
Складні судження
[ Зберегти (96.0 Kb) ] 30.12.2009, 00:32
Єднальні (кон’юнктивні) судження 
  Єднальним (кон'юнктивним) судженням називається судження, суб'єкту якого належать усі перелічені предикати. 
  Єднальні судження утворюються з простих за допомогою сполучника «і». Позначається цей сполучник знаком ^. Приклади кон'юнктивних суджень: «Ухвала суду має бути законною і обґрунтованою», «Об'єктом розбою є як особиста власність, так і життя, і здоров'я громадян» і т. д. 
  Структуру кон'юнктивного судження записують у вигляді формули S є Р1 і Р2 і P3, або А^В. 
  Єднальне (кон'юнктивне) судження виражає знання про те, що предмету думки належить не якась одна, а група ознак, перелічених предикатами, до того ж названі ознаки належать предмету думки одночасно. Так, об'єктом розбою є не тільки особиста власність, а й життя і здоров'я потерпілого у той же самий час. 
  Кон'юнктивне судження, як судження складне, є істинним лише в тому випадку, коли істинні всі судження, що його складають, і хибне тоді, коли є хибним бодай одне зі складових суджень. 
  Запишемо це у вигляді таблиці: 
А В A^B
i i i
x i x
i x x
x x x
  Тут А і В - прості, складові судження, а А^В - складне кон'юнктивне судження, утворене з двох простих (А і В) за допомогою єднального (кон'юнктивного) сполучника «і» (^). 
  Отже, складне кон'юнктивне судження (А^В) істинне лише в першому рядку, коли А і В істинні. В усіх інших трьох випадках, а саме: коли 1) А істинне, а В хибне; 2) А хибне, а В істинне і 3) коли і А, і В хибні, складне судження (А^В) хибне. 
  У юридичному законодавстві й правовій науці кон'юнктивні судження досить часто виражаються не тільки сполучником «і», а й іншими сполучниками і сполучними словами, такими як «але», «а», «а також», через кому тощо. 

  Розподільні (диз'юнктивні) судження 
  Розподільними (диз’юнктивними) судженнями називаються судження, утворені з простих, за допомогою поєднання їх логічним сполучником «або». 
  Розрізняють два види розподільних суджень: суто розподільні (судження строгої диз’юнкції) та єднально-розподільні (судження слабкої диз’юнкції). 
  Суто розподільним називається таке судження, в якому ознаки, виражені предикатами, виключають одне одного. Ці судження виражаються сполучником «або». Позначають цей сполучник знаком v. Наприклад: «Попереднє розслідування закінчується або припиненням справи, або відданням звинувачуваного під суд». 
  Структура суто розподільного судження може бути записана так: S є Р1, або Р2... або Рn, або А.v.В. 
  Суто розподільні судження виражають знання про те, що предмету думки може належати тільки якась із ознак, виражена предикатами, і не можуть належати всі можливі ознаки одночасно. 
  Суто розподільні судження будуть істинними тільки тоді, коли одне із суджень, що до нього входить, буде істинне, а решта - хибними. Якщо ж усі вихідні судження істинні або всі хибні, то й суто розподільне судження хибне. 
  У вигляді таблиць це записується так: 
А В A.V.B
i i x
x i i
i x i
x x x
  Тут А і В - вихідні судження, a АvВ - складне суто розподільне судження. 
  Отже, у двох випадках (у 2 і 3-му), складне судження строгої диз'юнкції (АvВ) є істинним, коли одне просте судження істинне, а друге хибне, і є хибним тоді, коли обидва вихідні судження істинні, або обидва вихідні судження хибні. Єднально-розподільним судженням називається таке розподільне судження, у якому суб'єкту може належати не тільки один, а й усі перелічені предикати. Ці судження виражаються сполучником «або». Позначають цей сполучник знаком v. Наприклад: «Переховування може виражатися у переховуванні злочинця, а також засобів та знарядь скоєння злочину, або слідів злочину або предметів, здобутих злочинним шляхом». Сполучник послабленої диз'юнкції «або», за допомогою якого в цьому судженні предикати («переховування злочинця», «знаряддя та засобів скоєння злочину», «слідів злочину», «предметів, здобутих злочинним шляхом»), означають, що суб'єкту судження («переховування») може належати тільки якийсь один із цих предикатів, але можуть належати одночасно й усі названі предикати. Переховування може виразитися, наприклад, тільки в переховуванні злочинця, а може полягати в переховуванні злочинця, знаряддя й засобів здійснення злочину, слідів злочину та предметів, здобутих злочинним шляхом, одночасно. 
  Сполучник «або» і розділяє ознаки предмета, відділяє їх одне від одного, і дає можливість поєднання ознак, їх суміщення. Цим єднально-розподільні судження відрізняються від суто розподільних суджень строгої диз'юнкції. 

Категорія: Логіка | Додав: pravoznavetc
Переглядів: 1905 | Завантажень: 801 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Четвер, 26.06.2025, 23:51
Вітаю Вас Гість