Правознавець

Каталог файлів

Головна » Файли » Порівняльне правознавство » Реферати
Джерела права англо-американської правової сім'ї
[ Зберегти (169.5 Kb) ] 20.03.2011, 15:14
§ 1. Поняття та види джерел права в англо-американській сім'ї
Поняття «джерело права» в англо-американській сім'ї значною мірою збігається з аналогічним поняттям, що використовується в інших правових сім'ях, передусім у романо-германській. Зокрема, цим терміном у англо-американській сім'ї можуть позначатися:
1) літературне джерело — конкретний офіційний до­кумент, акт, звернувшись до якого можна знайти ту чи іншу норму права (наприклад, статут Парламенту, судо­вий звіт);
2)     формальне джерело права — орган влади, що прий­має правове рішення (наприклад, Парламент, уряд, суд);
3)     історичне джерело права — те, звідкіля історич­но походить та чи інша норма права (наприклад, загаль­не право і право справедливості, римське, канонічнеправо);
4)     юридичне джерело — ті конкретні процедури, фор­ми та процеси, за допомогою яких право набуває реаль­ності (законодавчий процес, судова практика, процес формування звичаїв тощо)1.
Усі джерела можуть бути поділені на обов'язкові та необов'язкові.
Обов'язкові джерела — це ті, що мають примусову (або обов'язкову) силу. Обов'язкові джерела у свою чергу поділяються на основні та додаткові.
Основними джерелами є первинні джерела, чинність кожного з яких не виводиться з інших юридичних джерел. У теорії права до основних (первинних) джерел сім'ї анг-ло-американського права відносять насамперед законо­давство (статути та делеговане законодавство) і судовий прецедент. Для англійського права основним джерелом є також правові документи Європейського Союзу.
Додатковими джерелами права вважають правові зви­чаї, авторитетні публікації в галузі права, що витримали перевірку часом (старовинна доктрина), розум, каноніч­не право, римське право, судові звіти, матеріали Право­вої комісії1.
Прикладами необов'язкових джерел є законодавство інших країн, obiter dictum.
 
§ 2. Прецедент як джерело права в англо-американській сім'ї
Судовий прецедент як джерело права вперше з'явив­ся саме в англійській правовій системі. Вирішальна роль прецеденту у створенні та функціонуванні права в Англії відрізняє систему загального права від континентальної та інших правових систем. Історично склалося так, що в се­редньовічних Англії та Вельсі загальне (єдине) право було сформоване через діяльність судів. Сьогодні судовий пре­цедент є основним джерелом англо-американського пра­ва. Наприклад, в Англії налічується близько 800 тис. судо­вих прецедентів, і щороку до них додається близько 20 тис. нових2.
Загальна доктрина судового прецеденту як обов'яз­кового джерела англійського права склалася лише в другій половині XIX століття. Це пояснюється насамперед тим, що тривалий час у правовій свідомості англійського су­спільства панувала деклараторна теорія права, яка, визна­ючи об'єктивним джерелом права звичаї і традиції краї­ни, не дозволяла відносити судовий прецедент до джерел права. Згідно з деклараторною теорією судове рішення розглядалось лише як переконливе свідчення, що підтвер­джує наявність норми права в тому вигляді, в якому вона була сформульована в рішенні по даній справі, але аж ніяк не як обов'язковий прецедент, тобто джерело права.
Доктрина обов'язкового судового прецеденту в її су­часному вигляді сформувалася під впливом двох важли­вих обставин:
1) утворення 1865 року спеціальної Ради і Правово­го товариства, до обов'язків яких входила публікація рішень вищих судових інстанцій за умови обов'язкового професійного контролю кожного випуску. До цього такі публікації здійснювалися в приватному порядку. Багато судових рішень залишалися взагалі невиданими;
2)    створення на підставі законів про судоустрій 1873—1875 років єдиної централізованої системи судів. Функ­ціонування системи прецедентного права було б неможли­вим, якби англійські суди не входили до єдиної системи і не знаходилися в певній ієрархічній підпорядкованості1.
У найширшому розумінні прецедентом (від лат. ргае-cedens, praecedentis — той, що передує) вважається те, що відбулося в тій чи іншій ситуації раніше і що сприймаєть­ся як свого роду приклад, що підказує, як слід поводити­ся у схожій ситуації, якщо вона виникне знову.
Якщо прецедент стосується судових справ, то він роз­глядається як судовий прецедент. Отже, судовий прецедент — це таке рішення суду в конкретній справі, що підказує іншим суддям, яке рішення слід прийняти при вирішенні аналогічних справ у майбутньому.
Категорія: Реферати | Додав: pravoznavetc
Переглядів: 4445 | Завантажень: 1487 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Четвер, 26.06.2025, 19:40
Вітаю Вас Гість