Правознавець

Каталог файлів

Головна » Файли » Різне » Логіка
Логіка
[ Зберегти (88.5 Kb) ] 30.12.2009, 00:17
ПоняттяОб’ємЗміст
УкраїнецьЗагальний. Всі представники національності "українець”, які жили, живуть та будуть житиНосій певного і конкретного етносу, численних унікальних національних ознак (культури, ментальності, релі-гійного виміру і т.д.) 
Слов’янинЗагальний. Всі слов’яни і слов’янізовані наро-ди взагалі – українці, поляки, бол-гари, серби, хорвати, росіяни, ма-кедонці тощоЛюди з певним загальним етнічним ми-нулим (спрощено). 
ВузЗагальний. Всі вузи, які існували, існують та будуть існуватиУчбовий заклад, в якому студенти ма-ють змогу отримати вищу освіту
ДонДУУОдиничний. Існує лише один Донецький дер-жавний університет управлінняВищій учбовий заклад, який має певний профіль, певну адресу, певний профе-сорсько-викладацький склад, певну уні-кальну структуру і т.д.
Як бачимо, за об’ємом поняття "українець” менше, а "слов’янин” – більше, за змістом – навпаки, зміст поняття "слов’янин” менший за зміст поняття "укра-їнець”. Так само поняття "Вуз” значно менше поняття "ДонДУУ” за змістом, але значно більше за об’ємом.
Види понять за об’ємом і змістом
В залежності від об’єму, поняття можуть бути пустими, одиничними та за-гальними.
ьПустими називаються поняття, об’єми яких не включають жодного реально-го предмета, явища, події – "вічний двигун”, "кентавр”, "еліксир молодості”, "машина часу”, "Донецька державна академія управління” тощо.
ьОдиничним є поняття, об’єм якого включає лише один предмет, явище або подію. Це, як правило, власні назви – "Афіни”, "Найбільше місто в світі”, "Фундатор формальної логіки”, "Сучасний президент України” тощо.
ьЗагальними є поняття, об’єм яких включає понад один предмет – "країна”, "студент”, "наука”, "місто”, "менеджмент”, "сервіс”, "грамотний” тощо. 
Серед загальних понять виділяють реєстровані і нереєстровані. Реєстрова-ними є поняття, в яких кількість предметів піддається реальному обліку – "тво-ри Т.Г.Шевченка”, "міста України”, "мер міста”. Нереєстровані поняття не під-даються обліку – "людина”, "зірка”, "крапля”, "тварина” тощо – їх перелічити в принципі неможливо.
Крім цього, до числа загальних належать також універсальні поняття, об’єм яких настільки значний, що його неможливо перевищити. До таких понять на-лежать, наприклад, філософські категорії "час”, "простір”, "рух”, "Всесвіт”, "матерія”, "свідомість” та інші.
У свою чергу за змістом формальна логіка виділяє вісім видів понять, які для зручності поєднані у чотири пари:
Конкретні – абстрактні;
Позитивні – негативні;
Відносні і безвідносні (парні і непарні);
Сукупні і несукупні
ьКонкретними є поняття, які називають предмет або явище – "книга”, "гро-за”, "Хомутенко Микола Григорович”, "ДонДУУ”, "менеджер”, "колектив”, "конституція” тощо.
ьАбстрактні поняття називають (від лат. Abstractio – "відволікання”) не предмет, а окремі його властивості. Вони відволікаються від предмета влас-не і зосереджуються на його якостях – "доброта”, "успішність”, "краса”, "че-рвоний”, "недбалий”, "начитаний” тощо.
ьПозитивними називають поняття, в яких відбиваються присутні в предметі ознаки або вказується на предмет як на наявний – "учень”, "освічений”, "лі-дер”, "порядок”, "добрий”, "банк”, "статистика”, "етикет”, "правосвідомість” тощо.
ьНегативними є поняття, в яких наявність ознаки заперечується – "недо-брий”, "неграмотний”, "малокультурний”, "небілий”, "неосвічений”, "непра-вомірний” тощо.
ьВідносні (парні) – поняття, які мають органічну єдність і не можуть мисли-тися окремо – тоді вони втрачають смисл – "батьки – діти”, "право - ліво”, "начальник – підлеглий”, "верх – низ”, "південний полюс – північний по-люс” і т.ін.
ьБезвідносні (непарні) поняття мисляться поза всяким зв’язком і не мають ло-гічної пари – "троянда”, "лопата”, "книга”, "студент ДонДУУ”, "економіст”, "підприємець” тощо.
ьСукупні поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле – "композиція”, "колекція”, "стадо”, "отара”, "колектив”, "сузір’я”, "група”, "табун” і т. ін.
ьНесукупні показують предмет, який може мислитися в однині – "водій”, "студент”, "професор”, "спортсмен” тощо.
Таким чином кожне поняття може бути характеризоване з позицій об’єму і змісту. Наприклад:
"Колектив” – загальне за об’ємом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне по-няття;
"Радіостанція” – загальне об’ємом, конкретне, позитивне, непарне, несукупне поняття;
"Добрий” – загальне за об’ємом, абстрактне, позитивне, парне, несукупне по-няття.
Взаємовідношення між поняттями
Відзначимо, що у різних понять бувають загальні ознаки – те, що їх об’єднує або відзрізняє. Скажімо "студент” і "спортсмен” мають загальну озна-ку – це люди і різні ознаки – сфери діяльності. Якщо у понять немає загальних ознак, то їх називають непорівняними. Такими є, скажімо, поняття "герань” та "доменна піч” – відносин між ними бути не може. У свою чергу, поняття, які мають загальні ознаки називають порівнюваними. Вони бувають сумісними – об’єми їх повністю або частково співпадають і несумісними - об’єми їх не спів-падають в жодному з елементів.
Між сумісними поняттями можуть бути такі відносини:
1.тотожність (рівнозначність) – їх об’єми повністю співпадають, наприклад: "Аристотель” = "Стагирит” = "Творець формальної логіки”; "М.В.Гоголь” = "Український письменник, який написав твір "Мертві душі”; "юрист” = "правознавець”;
2.перетину (часткового співпадіння) – об’єми частково співпадають: "сту-дент”, "поет”, "спортсмен” – може бути одна і та ж людина;
3.підлеглості (субординації) – об’єм одного поняття повністю входить до об’єму іншого, але менше його – в такому випадну більше за об’ємом нази-вається родовим, а менше – видовим поняттям. Наприклад: "студент” – "за-очник”, "викладач” – "викладач логіки”, "дерево” – "дуб”; "менеджер” – "менеджер у непромисловій сфері” тощо.
Між несумісними поняттями є такі види відносин:
1.співпідлеглість – декілька видових понять входять до одного родового по-няття, їх об’єми не перетинаються і не співпадають. Наприклад: "Людина” – "чоловік”, "жінка”; "Вчений” – "аспірант”, "кандидат наук”, "доктор наук”;
2.протилежними називають поняття, одне з яких має певні ознаки, а інше ці ознаки заміняє на протилежні: "біле” - "чорне”, "добрий” – "злий”;
3.у протиріччі знаходяться поняття, які просто заперечують ознаки одне одно-го, не замінюючи їх на інші – "чорне” – "не чорне”, "добрий” – "не добрий”, "розумний” – "нерозумний”;
Для полегшення сприйняття цих даних представимо їх графічно (див. рис. 2.1.) – при цьому об’єм понять у логіці відображається у вигляді кіл (так званих "кругів Ейлера”).
Рисунок 2.1. Взаємовідношення між поняттями
3. Обмеження та узагальнення понять
У повсякденному житті, у спілкуванні ми не завжди маємо на увазі весь об-сяг понять, скажімо, коли говоримо "місто”, "держава”, "наука”, "людина”, "за-кон”, "товар”. Ми маємо на увазі, як правило лише частину об’єму цих понять:
Місто ® місто Київ,
Держава ® українська держава,
Наука ® наука логіка,
Людина ® людина-соціолог,
Закон ® моральний закон,
Товар ® продовольчий товар

Категорія: Логіка | Додав: pravoznavetc
Переглядів: 1216 | Завантажень: 389 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Четвер, 26.06.2025, 20:01
Вітаю Вас Гість