Правознавець

Каталог файлів

Головна » Файли » Різне » Логіка
Індукція
[ Зберегти (190.0 Kb) ] 30.12.2009, 00:14
Спостереження та експеримент 
  Індукція пов'язана зі спостереженням і експериментом. Перш ніж робити загальний висновок про якийсь клас предметів, необхідно знати окремі предмети цього класу. Методами вивчення окремих предметів, часткових випадків, фактів є спостереження й експеримент. 
  Спостереження - це вивчення в тому вигляді, в якому вони відбуваються та існують насправді . 
  Під час спостереження предмети вивчаються в їх природ¬ному стані. Спостерігач не втручається в хід подій, не змінює процес їх перебігу. Так, під час слідчого огляду і в початковій його стадії усі об'єкти досліджуються в тому вигляді, в якому їх застає слідчий. Ніякі зміни в обстановці не робляться, речі з їхніх місць не зсуваються, до предметів, як правило, не доторкуються. Слідчий і особи, що супроводжують його, тільки уважно розглядають усі предмети, їхні ознаки, стан і розташування. 
  Спостереження відрізняються від звичайного сприймання. При простому сприйманні людина не ставить перед собою якоїсь мети, вона оглядає те, що діє на її органи чуття. Спостереження ж - це сприймання цілеспрямоване, активне. Воно завжди проводиться з раніше визначеною метою. Спостерігаючи явище, ми маємо на увазі завдання - знайти певні факти, зв'язки та відношення між ними. 
  1. Приклад узято з книги: Винберг А. Й., Миньковский Г. М., Рахунов Р. Д. Косвенные доказательства в советском уголовном процессе. - М., 1956. - С. 50-51. 
  Цілеспрямованість спостереження дає змогу виявити такі предмети, явища, факти, котрі можуть бути не помічені під час звичайного сприймання. Спостереження під час розслідування кримінальних справ зводяться головним чином до пошуків усіляких предметів і слідів злочину. Нерідко слідчому доводиться шукати сліди злочину, навмисне замасковані або приховані злочинцем. 
  У природничих науках при спостереженні широко користуються приладами та інструментами, котрі розширюють сферу спостереження, дають змогу сприймати предмети і явища, недоступні безпосередньо органам чуттів. 
  У судовому дослідженні спостереження проводиться за допомогою різноманітних науково-технічних засобів. Використання криміналістичної техніки значно розширює сферу безпосереднього спостереження, створює можливість виявити такі сліди злочину, котрі звичайному сприйманню не доступні. 
  Спостереження - засіб здобування знання про окремі предмети, явища. Спостерігаючи факти, ми висловлюємо про них судження. Ці судження стають потім засновками індуктивних умовиводів. 
  Експєриментом називається умисний виклик або зміна якогось явища з метою його спостереження за найсприятливіших умов . 
  Спостереження дає змогу виявити в явищі лише те, що безпосередньо відкривається нашим органам чуття або приладам, котрими ми користуємося. Під час спостереження явище вивчається в своїх природних умовах у незмінному вигляді. 
  В експерименті вивчається навмисно відтворене або змінене явище. Під час експериментального вивчення дослідник втручається в процес перебігу явища. Експеримент створює можливість вивчити явище за різноманітних умов, схожих на ті, в котрих воно відбувається при природному розвитку, і за умов, несхожих на природні. Експеримент розширює рамки спостереження, створює нові, зручніші умови для всебічного спостереження предмета або явища, дає змогу багаторазово повторювати дослід. Експеримент створює можливість увести до складу умов досліду якусь нову обставину для того, щоб простежити її вплив на явище, котре вивчається, ізолювати явище від побічного впливу, простежити дію введеної обставини у найчистішому вигляді. Завдяки експерименту можна виявити такі властивості в предметах, які в природних умовах виявити досить важко або зовсім неможливо. 
  Експеримент ніколи не ставиться наосліп. Перш ніж проводити експеримент, необхідно з'ясувати його мету. Експериментатор повинен знати, що досліджується і для чого, з якою метою ставиться експеримент. За допомогою експерименту здобувають знання про окремі явища, факти, котрі надалі можуть служити засновками в індуктивному умовиводі. 
  Експерименти широко застосовуються в природничих науках. Ними часто користуються також і в судовому дослідженні. Слід тільки мати на увазі, що під час розслідування і розгляду судових справ не всякий факт може бути перевіреним за допомогою експерименту. 

  Повна індукція 
  Повною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх предметів цього класу. 
  Приклад. На місці скоєння злочину виявлено 6 стріляних гільз. Експертизою встановлено: 

  Гільза № 1 відстріляна із пістолета ТТ зразка 1933р. №476. 
  Гільза № 2 відстріляна з того ж пістолета. 
  Гільза № 3 - теж. 
  Гільза № 4 - теж. 
  Гільза N° 5 - теж. 
  Гільза № 6 - теж. 
  Отже, всі гільзи, виявлені на місці злочину, відстріляні з пістолета ТТ зразка 1933 р. № 476. 
  Другий приклад. Слідчий, опитавши всіх нічних сторожів колективного господарства «Світанок», кожен з яких засвідчив, що він не бачив автомобіля, котрий цієї ночі проїздив по двору господарства, зробив загальний висновок: «Жоден із нічних сторожів господарства «Світанок» цієї ночі не бачив автомобіля.» 
  У вигляді схеми умовивід повної індукції можна записати так: 
  S1 є P 
  S2 є P 
  S3 є Р 
  S4 є Р 
  S5 є Р 
  S1, S2, S3, S4, S5 вичерпують клас предметів S. 
  Отже, всі S є Р. 
  Повна індукція складається із засновків і висновку. Розрізняють засновки подвійного типу. 1. Засновки, у котрих виражені судження про окремі факти, їх у повній індукції стільки, скільки налічується предметів що складають даний клас. 
  2. Один із засновків у повній індукції є судженням, у якому виражено знання про те, що перелічені предмети вичерпують собою клас досліджуваних предметів. У практиці мислення цей засновок звичайно не висловлюється, а мається на думці. 
  Повна індукція дає висновки не ймовірні, а достовірні. У цьому важлива перевага повної індукції. Основою достовірності висновків є те, що засновки в повній індукції вичерпують клас предметів. 
  Повна індукція застосовна не завжди. Вона можлива лише в тих випадках, коли кількість предметів, що складає клас, невелика, чітко обмежена і всіх їх можна вивчити. 
  У розумінні повної індукції серед логіків не існує єдиної думки. Розбіжності відбуваються щодо двох основних питань, а саме - питання логічної природи повної індукції про те, до яких умовиводів вона відноситься: індуктивних чи дедуктивних, та питання про те, чи дає повна індукція нове знання. 
  Одні логіки розглядають повну індукцію як правомірний вид індуктивних умовиводів. Інші, наприклад, вважають, що повна індукція - це несправжня, така, що здається індукцією, а по суті - це дедукція. Таке твердження робиться на тій підставі, що в повній індукції висновок не поширюється на нові, не розглядувані в засновках предмети, що в повній індукції ми не виходимо в висновку за межі того, про що йдеться у засновках. 
  Дійсно, у повній індукції висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх предметів класу, висновок стосується тільки тих предметів, за якими ми спостерігаємо. У цьому полягає одна з особливостей повної індукції. Але в основі поділу умовиводів на дедуктивні та індуктивні знаходиться спрямованість ходу думки, а не те, чи виходимо ми у висновку, за межі того що дано в засновках, чи ні. 
  У дедукції рух думки здійснюється від загального до окремого, від більш загального до менш загального. У дедукції до нового знання ми приходимо внаслідок докладання якогось знання до окремого предмета або частини предметів. Вихідним у дедукції є загальне, поширивши яке на одиничне, ми здобудемо нове знання про цей одиничний предмет. 
  В індукції рух думки здійснюється від окремого, одиничного до загального. Вихідним тут є не загальне, а окреме, через котре ми приходимо до знання загального. Чи буде загальне одержано шляхом вивчення всіх елементів класу, чи тільки частини їх - принципового значення не має. Хід думки і в тому, і в іншому випадку той самий. Отже, логічна природа повної і неповної індукції одна й та ж. вони відрізняються одна від одної тільки структурою, пізнавальною роллю і сферою застосування. Тому повна індукція є умовиводом не дедуктивним, а індуктивним. 
  Не можна також погодитися з думкою про те, що повна індукція, оскільки в її висновках досліджувана ознака не поширюється на нові предмети, нібито не дає нового знання. 
  Із того факту, що в умовиводах повної індукції розглядувана ознака не переноситься на нові предмети, ще не можна робити висновки про те, що в висновку повної індукції немає нічого нового. Висновок повної індукції - це не просто підсумовування засновків, а судження про клас у цілому, знання загального, тим часом, як ми мали знання лише про окремі предмети класу. 
  Завдяки тому, що повна індукція дає достовірні висновки, вона використовується в доведеннях. У судовій практиці, і особливо в експертизі, вона застосовується досить широко. Більше того, під час дослідження деяких об’єктів загальні висновки експертом можуть бути зроблені тільки у формі повної індукції. Так, експерт не може дійти висновку про характер дробу всієї партії патронів, що надійшли на дослідження, на підставі вивчення лише деякої частини їх. Дослідженими мають бути всі патрони. Так само, якщо на дверях наявні сліди злому, то експерт може зробити висновок про те, яким знаряддям нанесені наявні пошкодження, тільки на підставі дослідження усіх слідів і не може зробити певного висновку, вивчивши лише частину їх. 

Категорія: Логіка | Додав: pravoznavetc
Переглядів: 1169 | Завантажень: 594 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Четвер, 26.06.2025, 16:52
Вітаю Вас Гість