Головна » Файли » Цивільний процес » Реферати |
[ Зберегти (79.5 Kb) ] | 17.05.2010, 20:02 |
2. Умови і порядок заочного розгляду справи Заочний розгляд і вирішення справи можливі за наявності умов, визначених в законі. Стаття 224 нового ЦПК України відносить до них неявку у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини його неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Таким чином, ініціатива заочного розгляду справи може належати як позивачеві, так і суду. Про заочний розгляд справи суд постановлює ухвалу. Головні вимоги, які закон передбачає при заочному розгляді справи: • відповідач повинен бути належним чином повідомлений про час і місце судового засідання; • відповідач не з'явився до суду без поважних причин або від нього не надійшло повідомлення про причини неявки; • позивач згоден на заочний розгляд і вирішення справи; • позивачем не змінені предмет, підстави позову та розмір позовних вимог. Неявкою відповідача визнається фактична відсутність сторони в залі судового засідання при розгляді і вирішенні справи. Мовчазна присутність сторони в судовому засіданні неявкою не вважається, а розцінюється як ухилення від участі в наданні та дослідженні доказів. До неявки відповідача п.5 ст. 169 нового ЦПК України прирівнює залишення стороною залу судового засідання. Варто також враховувати, що заочний розгляд справи і ухвалення заочного рішення можливі за відсутності як сторони, так і її представника. У випадку явки представника заочне провадження не допускається. Належним повідомленням відповідача визнається пові¬домлення, проведене способами й у порядку, зазначеному в главі 7 розділу І нового ЦПК України. Визнання причин неявки відповідача неповажними. Обов'язок повідомити суд про причини неявки і надати докази поважності цих причин покладається на сторони. У випадку визнання причин неявки відповідача поважними суд відкладає розгляд справи. При неявці відповідача, який був належним чином повідомлений, з неповажних причин стає можливим як загальний, так і заочний розгляд справи. Остаточне рішення поважності чи неповажності причин відсутності заздалегідь повідомленого відповідача приймає суд. У випадку визнання причин неповажними суд за згоди позивача має право розглядати справу заочно. Коли ж такої згоди немає, справа розглядається за загальними правилами із ухваленням звичайного рішення. Згода позивача. Дана умова передбачена ч. 1 ст. 224 ЦПК. Суддя в кожному випадку неявки в судове засідання без поважних причин відповідача, який був належним чином повідомлений, повинен роз'яснити позивачу його право на заочний розгляд справи і які правові наслідки тягне за собою ухвалення заочного рішення. Згода позивача на заочний розгляд справи повинна бути виражена чітко і ясно. Новий ЦПК не встановлює способів вираження і фіксації даної згоди. На практиці усна згода позивача, зроблена в підготовчій частині судового розгляду, фіксується в протоколі судового засідання. В разі відсутності згоди позивача на заочний розгляд справи суд зобов'язаний відкласти розгляд справи і роз'яснити позивачу його право на розгляд справи у загальному порядку відповідно до ст. 169 ЦПК України. При цьому суд повинен вказати особливості того або іншого провадження, які наслідки спричиняє ухва¬лення звичайного і заочного рішення. Позивач, який не згоден на заочний розгляд справи, має право подавати клопотання про розгляд справи в звичайному порядку, а суд таке клопотання повинен задовольнити. Частина 2 ст. 224 ЦПК передбачає можливість заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення у разі участі у справі кількох відповідачів і неявці в судове засідання всіх відповідачів. Тому при явці хоча б одного з відповідачів розгляд справи повинен проходити в загальному порядку. | |
Переглядів: 1665 | Завантажень: 2580 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 1 | ||
| ||