Головна » Файли » Цивільний процес » Реферати |
[ Зберегти (140.0 Kb) ] | 17.05.2010, 18:26 |
Загальні правила визначення підвідомчості Стаття 24 ЦПК установлює три загальних критерії підвідом¬чості справ суду: наявність спору про право, суб'єктний склад і зміст спору. Наявність спору про право цивільне є обов'язковим кри¬терієм, який повинен враховуватись при вирішенні питання щодо підвідомчості цивільних справ суду. Стаття 24 ЦПК відносить до компетенції судів загальної юрисдикції розгляд і вирішення справ по спорах про право. Якщо здійснення суб'єктивного права не оспорюється, то такі справи в судовому порядку, як правило, не розглядаються, їх вирішують, наприклад, органи РАГС, нотаріат і ін. Однак ст.24 ЦПК передбачає і виключення з загального правила: судам підвідомчі справи окремого провадження, перераховані в ст.254 ЦПК. Для цих справ характерним є те, що при їх розгляді спір про право цивільне вирішуватися не може, а може вирішуватися лише спір щодо факту, стану. Крім того, дана стаття допускає вирішення у суді справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, у яких може бути спір, але не цивільно-правовий, а щодо законності дій адміністративних органів, посадових осіб і т.д. Винятково судами вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що знаходяться у власності і користуванні громадян та юридичних осіб, а також спори відносно розмежування територій сіл, селищ, міст, районів і областей. Важливим критерієм визначення підвідомчості суду справ позовного провадження є суб'єктний склад учасників спору. Згідно з п.1 ст.24 ЦПК загальним судам підвідомчі справи по спорах, які виникають з цивільних, сімейних, трудових та кооперативних відносин, якщо хоча б однією з сторін спору є громадянин. Таким чином, судам підвідомчі ті цивільні справи, де сторонами в спорі є громадяни або громадянин і організація. З цього правила є виключення. Так, суду підвідомчі справи щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, що виникають між юридичними особами (ст.7 ЦК); скарги релігійних організацій на рішення державних органів із приводу воло¬діння і користування культовими будівлями і майном (ст.248 ЦПК); в той же час справи про банкрутство, порушені громадянами-кредиторами, підвідомчі господарському суду. Незалежно від учасників спірних відносин при роз¬межуванні компетенції між судом і господарським судом по справах, у яких об'єднані кілька зв'язаних між собою вимог, з яких одні підвідомчі суду, а інші - господарському суду - усі вимоги згідно зі ст.26 ЦПК підлягають розгляду в суді. | |
Переглядів: 1174 | Завантажень: 330 | Рейтинг: 1.3/3 |
Всього коментарів: 0 | |