Правознавець

Каталог файлів

Головна » Файли » Книги і підручники » Книги і підручники
Адвокатура в Україні
[ Зберегти (251.5 Kb) ] 23.01.2010, 01:17

Важливим кроком у створенні таких умов є Закон «Про адвокатуру», ухвалений Верховною Радою України 19 груд¬ня 1992 р. Він проголошує, що адвокатура України здійс¬нює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності. 
Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю ін¬дивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднувати¬ся з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, кон¬тори та інші адвокатські об'єднання, які діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності (ст. 4). Цей Закон та прийняті відповідно до нього інші нормативні акти надають можливість сформувати високо¬кваліфікований і впливовий адвокатський корпус, заверши¬ти становлення української адвокатури, яка має виконувати своє конституційне призначення: забезпечити право на за¬хист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах (ч. 2 ст. 59 Конституції України).

2. Значення адвокатської діяльності
За Законом адвокатура України є добровільним профе¬сійним громадським об'єднанням, покликаним сприяти захи¬сту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм різноманітну юридичну допомогу.
Таке визначення поняття адвокатури як правового інсти¬туту є значним кроком у напрямі визнання адвокатури як громадської організації, адже до цього часу в законодавстві не робилося акцентування на цю важливу ознаку юридичної природи адвокатури. За своєю природою вона є вільною професією, а звідси й має громадський характер.
Адвокатура України здійснює свою діяльність на принци¬пах верховенства закону, незалежності, демократизму, гумані¬зму і конфіденційності.

3. Передумови здійснення адв діяльності
На перших ступенях юридичного розвитку людського суспільства, коли правові норми є насті¬льки простими й нескладними, що доступні розумінню всіх і кожного, позивач має можливість вести свої справи особисто, не звертаючись до сторонньої допомоги. Але з розвитком культури життєві відносини стають різноманітнішими та заплутанішими, а разом з тим ускладнюються й відповідні юри¬дичні норми. Знання і застосування їх стає значно складнішим для більшості громадян; позивач, не маючи спеціальної підго¬товки, вже неспроможний сам вести справи, йому необхідна допомога людини, яка добре ознайомлена з нормами матеріа¬льного права та формами процесу; виникає потреба в особли¬вій групі осіб, які спеціально займалися б вивченням законів і могли надавати юридичну підтримку або здійснювати право¬заступництво. Саме ці спеціалісти — правознавці одержали назву адвокатів. Отже, адвокатура у власному розумінні слова являє собою правозаступництво, правозахист, тобто іншими словами — юридичну допомогу, що надається тим, хто в ній має потребу, спеціалістами — правознавцями.

4. Визначення правової природи адвокатури
На перших ступенях юридичного розвитку людського суспільства, коли правові норми є насті¬льки простими, що доступні розумінню всіх, позивач має можливість вести свої справи особисто, не звертаючись до сторонньої допомоги. Але з розвитком культури ускладнюються відповідні юри¬дичні норми. Знання і застосування їх стає значно складнішим для більшості громадян. Стає необхідна допомога людини, яка добре ознайомлена з нормами матеріа¬льного права та формами процесу; виникає потреба в особли¬вій групі осіб, які спеціально займалися б вивченням законів і могли надавати юридичну підтримку або здійснювати право¬заступництво. Саме ці спеціалісти — правознавці одержали назву адвокатів. 
Отже, адвокатура у власному розумінні слова являє собою правозаступництво, правозахист, тобто іншими словами — юридичну допомогу, шо надається тим, хто в ній має потребу, спеціалістами — правознавцями».
Адвокатура — важливий інструмент дійсної демократії. Адже за своєю природою вона є громадського, самостійного виду організацією професійних юристів, яка виконує важливу суспільну функцію — захист прав і законних інтересів грома¬дян та організацій. Головна соціальна місія, фундаментальне призначення адвокатури — це захист прав людини. А звідси реальна здійсненність і надійна захищеність прав людини — найвищий критерій гуманістичності, прогресивності, «якості» адвокатури.
Отже, поняття і сутність інституту адвокатури можна сформулювати таким чином. Адвокатура — це громадська, самостійного виду організація професійних юристів, яка вико¬нує важливу суспільну функцію — захист прав і законних інтересів громадян і організацій.

5. Закон України "Про адвокатуру"
Закон про адвокатуру окремо закріплює норму, яка сто¬сується гарантій адвокатської діяльності. Нею встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську ді¬яльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З них питань вони також не можуть допитуватись як свідки.
Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручен¬ня, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди.
Забороняється прослуховування телефонних розмов ад¬вокатів у зв'язку з оперативно-розшуковими заходами без рішення суду.
Не допускається офіційне негативне реагування з боку органів дізнання, слідства, суду на правову позицію адвоката у справі.
Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасника¬ми процесу.
Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, мате¬ріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосу¬ванням у зв'язку з наданням юридичної допомоги громадянам та організаціям.
Адвокатом, за Законом про адвокатуру, може бути грома¬дянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, котрий склав кваліфікаційні іспити, одержав сві¬доцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прий¬няв Присягу адвоката України. Він не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби без¬пеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Категорія: Книги і підручники | Додав: pravoznavetc
Переглядів: 4316 | Завантажень: 732 | Рейтинг: 4.0/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
П’ятниця, 27.06.2025, 00:42
Вітаю Вас Гість