Правознавець

Каталог файлів

Головна » Файли » Адміністративний процес » Адміністративно-процесуальне право
Адміністративно-процесуальні норми
[ Зберегти (47.5 Kb) ] 04.01.2010, 13:51
З урахуванням динаміки адміністративно-процесуальної діяльності можна виділити адміністративно-процесуальні норми, пов'язані з ініціацією адміністративного процесу, регламентацією його ходу і результатів, виконанням прийнятого у справі рішення. 
По дії в просторі виділяються адміністративно-процесуальні норми, що діють в межах всієї держави, і адміністративно-процесуальні норми, що діють в межах конкретних адміністративно-територіальних одиниць. Так, наприклад, процесуальні норми, що визначають порядок затримання транспортних засобів, встановлюються Міністерством внутрішніх справ України, а порядок зберігання затриманих транспортних засобів визначається обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями. Відповідно, дія перших розповсюджується на всю територію України, а других - на територію конкретної області або міста. 
По такому критерію, як дія в часі, можна виділити адміністративно-процесуальні норми, що діють протягом невизначеного часу, і норми, що діють протягом певного терміну. Число норм, що діють протягом обмеженого терміну, порівняно невелике, а їх введення зв'язується з необхідністю оперативного реагування на ті або інші процеси, що виникають в управлінській сфері через об'єктивні обставини. Як правило, такі норми містяться в різних тимчасових положеннях і інструкціях.
Відносини, що виникають між суб'єктами при дозволі конкретних адміністративних справ і що грунтуються на адміністративно-процесуальних нормах, набувають характеру правових і можуть бути охарактеризовані як адміністративно-процесуальні відносини. 
Наявність відповідної адміністративно-процесуальної норми є обов'язковою умовою для виникнення відповідного правовідношення. Іншими словами, це об'єктивна передумова існування самого правовідношення. В цьому випадку ситуація однозначна - немає норми, немає і відношення. 
Іншою важливою передумовою виникнення адміністративно-процесуальних відносин слід визнати наявність відповідного адміністративного матеріального правовідношення. Насправді, якби не було певних матеріально-правових відносин, то самі по собі процесуальні відносини втратили б сенс. Інакше кажучи, немає необхідності регулювати те, чого немає. І якщо матеріальні правовідносини є чимось статично закріпленим, то адміністративно-процесуальні відносини характеризують динаміку втілення в життя відносин, регульованих нормами матеріального адміністративного права і ряду інших матеріальних галузей права.
Іншими словами, виникаючи в ході розгляду і дозволу індивідуально-конкретних адміністративних справ, адміністративно-процесуальні відносини відображають процес розвитку і перетворення в реальність матеріальних правовідносин. Отже, по відношенню до матеріального правовідношення вони носять підлеглий, службовий характер. 
Слід виділити ще одну особливість адміністративно-процесуальних правовідносин. Вона полягає в тому, що адміністративно-процесуальні відносини носять дискретний, переривистий характер. В ході розгляду конкретної адміністративної справи відповідні процесуальні зв'язки можуть припинятися і знов поновлюватися. Так, наприклад, що виникло на етапі порушення справи про адміністративне правопорушення процесуальне правовідношення може не одержати свого подальшого розвитку в ході розгляду справи (у випадку, якщо громадянин не виявив бажання бути присутнім при розгляді справи) і знов виникнути на стадії виконання винесеної ухвали. 
Специфіка адміністративно-процесуальних правовідносин знаходить своє віддзеркалення і в крузі суб'єктів їх здійснення. На відміну від кримінального і цивільного процесів суб'єктами адміністративно-процесуальних правовідносин виступають численні виконавські органи держави, а також інші суб'єкти, уповноважені здійснювати адміністративно-процесуальну діяльність. 
Особливості реалізації адміністративно-процесуальних правовідносин дозволяють класифікувати їх по ряду підстав. 
Традиційною в адміністративно-правовій науці є їх класифікація по наступних підставах: 
1) за змістом і функціональної спрямованості;
2) по видах адміністративних виробництв;
3) по галузевій приналежності кореспондуючих матеріальних правовідносин;
4) по співвідношенню прав і обов'язків їх учасників. 
З урахуванням першого з названих критеріїв можна виділити правовідносини, що складаються в процесі реалізації управлінських функцій в різних сферах управління - оборони, охорона громадського порядку, охорони здоров'я, культури, науки і т.д.
Віддзеркаленням структури адміністративного процесу є підрозділ адміністративно-процесуальних правовідносин по видах адміністративних виробництв. Не викликає сумніву відмінність процесуальних відносин, що виникають в ході виробництва у справах про адміністративні правопорушення, і відносин, що виникають в ході виробництва по відробітку і ухваленню нормативних актів.
Як наголошувалося раніше, адміністративно-процесуальні правовідносини виникають при реалізації як матеріальних норм адміністративного права, так і матеріальних норм інших галузей права, наприклад, земляного, екологічного, фінансового, підприємницького і т.д. Відповідно, адміністративно-процесуальні відносини, що виникають в такій ситуації, розрізнятимуться по галузевій приналежності відповідних матеріальних відносин. 
По характеру правовідносин, що виникають між їх суб'єктами, виділяються горизонтальні і вертикальні адміністративно-процесуальні правовідносини. Горизонтальні адміністративно-процесуальні правовідносини характерні для суб'єктів, між якими відсутні відносини підлеглості. Вертикальні адміністративно-процесуальні правовідносини виникають між суб'єктами, для яких характерні відносини влади і підпорядкування. Особливе місце займають адміністративно-процесуальні правовідносини, в яких однією стороною виступає представник державної влади, а інший - громадянин. 
Відповідно до положень теорії юридичного процесу доцільно виділити поняття складу адміністративно-процесуального правовідношення. Це поняття включає наступні елементи: суб'єкти правовідношення, об'єкти правовідношення, зміст правовідношення, юридичні факти і юридичні стани. 
Вище мовилося про множинність і різноманітність суб'єктів адміністративно-процесуальних правовідносин. Їх можна розділити на декілька груп. Перш за все, це так звані «лідируючі» суб'єкти, тобто суб'єкти, що виконують функції по веденню процесу, суб'єкти, що беруть участь в процесі з метою реалізації або захисту своїх прав і законних інтересів, а також суб'єкти, сприяючі веденню процесу[1]. Особливе місце серед суб'єктів адміністративно-процесуальних правовідносин займає прокурор.
У широкому сенсі під об'єктом адміністративно-процесуального правовідношення слід розуміти те, з приводу чого складається це правовідношення. В цілому це різні матеріальні і нематеріальні блага, на які направлені дії суб'єкта. У реальному житті правові відносини можуть виникати з самих різних приводів. Конкретизуючи круг об'єктів адміністративно-процесуальних відносин, можна виділити:
1) поведінка суб'єктів адміністративно-процесуальних правовідносин;
2) результати поведінки суб'єктів адміністративно-процесуальних правовідносин;
3) предмети матеріального світу - речі, матеріальні цінності і т.д.;
4) інтелектуальна власність;
5) інші нематеріальні блага.
Зміст адміністративно-процесуального правовідношення включає суб'єктивні права і юридичні обов'язки його суб'єктів. Далі ми детальніше зупинимося на їх характеристиці і тому підкреслимо лише одну важливу, на наш погляд, обставину. Правам і обов'язкам суб'єктів адміністративно-процесуальних правовідносин в значній мірі властивий взаїмокорреспондірующий характер. Іншими словами, часто процесуальним правам одного суб'єкта правовідношення відповідає певний обов'язок іншого суб'єкта. Наприклад, праву особи бути присутнім при розгляді справи відповідає обов'язок органу (посадовця), що розглядає справу, сповістити про час і місце його розгляду. 
Доцільним представляється і віднесення до елементів складу процесуального правовідношення юридичних фактів. Вони грають в адміністративно-процесуальних правовідносинах важливу роль разом з такими загальноприйнятими елементами складу, як зміст правовідношення, суб'єкти і об'єкти, оскільки якщо процесуальне правовідношення виникає на основі певного матеріального правовідношення, то змінюється і припиняється воно на підставі юридичних фактів - подій і дій.
Відзначимо ту обставину, що поняття юридичного стану (наприклад, громадянство, брак) має в плані адміністративно-процесуальних правовідносин важливе самостійне значення. Юридичний стан є якоюсь обставиною, яка існує тривалий час безперервно або періодично і породжує юридичні наслідки. Наприклад, стан громадянства є важливим чинником при реалізації адміністративно-процесуальних правовідносин, пов'язаних із залученням до адміністративної відповідальності.

Категорія: Адміністративно-процесуальне право | Додав: pravoznavetc
Переглядів: 3852 | Завантажень: 3239 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.0/3
Всього коментарів: 1
1 христина  
0
kj

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Четвер, 26.06.2025, 17:56
Вітаю Вас Гість