ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

 1. Поняття і види звільнення

від кримінальної відповідальності

. КК неодноразово зазначає про звільнення від криміналь­ної відповідальності (наприклад, розділ IX Загальної частини КК має таку назву - «Звільнення від кримінальної відповідаль­ності»). Про це йдеться й у ряді статей Особливої частини КК (наприклад, про звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду (ч.2 ст. 111), шпигунство (ч. 2 ст. 114), ухи­лення від сплати податків, зборів чи інших обов'язкових пла­тежів (ч. 4 ст. 212), участь у злочинній організації (ч. 2 ст. 255) тощо). Проте КК ніде не розкриває цього поняття. Системне і логічне тлумачення закону дає підставу вважати, що КК під звільненням від кримінальної відповідальності розуміє звільнен­ня лише від майбутньої, потенційної відповідальності. Щодо ж звільнення від реальної кримінальної відповідальності закон використовує поняття «звільнення від покарання» (розділ XII Загальної частини КК - «Звільнення від покарання та його відбування»). Це пояснюється тим, що кримінальна відпові­дальність, як уже було зазначено в § 1 розділу II цього підруч­ника, реалізується в трьох типових формах, а саме: 1) не по­в'язаній із призначенням винному покарання; 2) пов'язаній з призначенням покарання, але без його реального відбування; нарешті, 3) пов'язаній з відбуванням призначеного покарання.

 Тому звільнення від реальної кримінальної відповідальності - це звільнення від покарання, тобто від його призначення або відбування. В усіх інших випадках має місце звільнення від майбутньої, потенційної кримінальної відповідальності. Саме тому розділ IX «Звільнення від кримінальної відповідальності»розташовано в Загальній частині КК перед розділом X «Пока­рання і його види».

2. Обов'язок особи, яка вчинила злочин, бути підданою кри­мінальній відповідальності реалізується в межах криміналь­но-правових відносин. Держава як один із суб'єктів цих відно­син вправі не тільки покласти на цю особу кримінальну відпо­відальність, а може й відмовитися від цього за наявності підстав, передбачених КК. Відповідно до ч. 2 ст. 44 «особа, що вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідаль­ності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію або акта помилування». Таким чином, повноваження держави обмежено КК, що містить вичерпний перелік підстав звільнення від такої відповідаль­ності. Такими підставами є: 1) добровільна відмова від дове­дення злочину до кінця (ст. 17); 2) дійове каяття (ст. 45); 3) примирення з потерпілим (ст. 46); 4) щире розкаяння особи у вчиненні злочину і наявність клопотання про передачу її на поруки (ст. 47); 5) зміна обстановки (ст. 48); 6) сплив строків давності (ст. 49); 7) можливість виправлення неповнолітнього без застосування покарання; 8) спеціальні підстави звільнен­ня від кримінальної відповідальності, передбачені Особливою частиною КК(ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. Зет. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. З ст. 369), 8) акти амністії та помилу­вання (статті 85-87).

Відповідно до ч. 2 ст. 44 «звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кри­мінальної відповідальності встановлюється законом».

Звільнення від кримінальної відповідальності може мати місце після вчинення злочину в період, коли для цього виник­ли й існують передбачені КК підстави, проте в будь-якому ви­падку до закінчення строку, протягом якого на особі лежить обов'язок відповідати за вчинене перед державою. Це, за за­гальним правилом, день спливу строку давності (ст. 49). При цьому, однак, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності до того моменту, поки вона їй не була підда­ною, тобто до набуття законної сили обвинувальним вироком суду. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року в справі про депутатську недотор­канність саме з дня набуття законної сили обвинувальним ви­роком суду і починається кримінальна відповідальність. Після цього може йтися лише про звільнення від покарання. Отже, день набуття законної сили обвинувальним вироком є межею, що відокремлює звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання.

Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності - це реалізація державою в особі суду свого повноваження, відпо­відно до якого вона відмовляється за наявності підстав, перед­бачених КК, від державного осуду особи, що вчинила злочин, а також від покладання на неї обмежень особистого, майнового або іншого характеру, передбачених законом за вчинення пев­ного злочину.