Структура норми права і норми-розпорядження

Структура, або внутрішня форма норми права – це внутрішня побудова норми права, яка виражається у її поділі на складові елементи, пов’язані між собою.

Елементи норми права:

Гіпотеза (припущення) – частина норми, яка вказує, за яких обставин норма всту­пає в дію. Відповідає на запитання: Де? Коли ? У якому випад­ку ? При яких умовах ?

Диспозиція (розпорядження) — частина норми, у якій формулюється саме правило пове­дінки, права і обо­в'язки

Санкція(стягнення) – частина норми, яка встановлює за­ходи (вид та обсяг) державного приму­су, застосовувані у разі її порушення

Елементи класичної моделі норми права можна умовно зма­лювати за допомогою такої схеми: «.якщо — то — а у противному разі» або «якщо — то — а інакше».

Приклади.

№ 1. «Якщо продавець оформляє договір купівлі-продажу (гіпотеза), то він зобов'язаний при оформленні договору попе­редити про право третіх осіб (диспозиція), інакше до нього засто­совуватимуться засоби впливу, спрямовані на захист прав поку­пця (санкція)».

№ 2. Якщо адвокату у зв'язку з виконанням їм своїх профе­сійних обов'язків стали відомі дані попереднього слідства (гіпо­теза), то адвокат зобов'язаний не розголошувати їх без згоди слідчого або прокурора (диспозиція), а у противному разі адвока­ти, винні у розголошенні даних попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (санкція).

№ 3. (Ст. 364 КК України): «Зловживання владою або служ­бовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби (дис­позиція), якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним за­коном інтересам або правам, свободам та інтересам окремих гро­мадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, (гіпотеза), — карається виправними работами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права мати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (санкція)».

На відміну від класичної (її називають логічною нормою), що має трьохелементну структуру, частіше використовується норма-розпорядження, що складається з двох елементів:

У  регулятивних нормах                                                         В охоронних нормах

      гіпотеза                                                                                        диспозиція / гіпотеза

У кримінально-правовій нормі називається той чи інший злочин і вказуються його ос­новні ознаки. Одні вчені називають це дис­позицією, інші — гіпотезою. Для компе­тентних правозастосовних органів держа­ви це — гіпотеза. Диспозицією вона є для громадян.

        диспозиція                                                                                                       санкція

Елементи норми-розпорядження можна розташувати за схе­мою «якщо — то».

Норма-розпорядження — це цілісне, логічно і граматично ви­вершене імперативне судження загального характеру, формаль­но закріплене в тексті нормативно-правового акта. Норма-роз­порядження, як правило, відповідає структурній первинній частині тексту нормативного акта (статті, пункту, абзацу статті тощо). Можлива і наявність кількох нормативних розпоряджень в окремих частинах або абзацах. Розривання норми-розпоря­дження на частини між статтями, пунктами статті тощо виклю­чається. Спеціалізовані норми, як правило, є нормами-розпорядженнями.

Наприклад, ст. 10 Закону України «Про порядок відшкоду­вання шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» є нормою-розпорядженням: «Якщо громадянин у зв'язку з незаконним засудженням був позбавлений військових або інших звань, а та­кож державних нагород, йому відновляються звання і поверта­ються нагороди».

Слід пам'ятати, що не завжди норма права має двосторонній зобов'язуючий характер. Не обов'язково в її структурі присутні всі елементи: гіпотеза, диспозиція, санкція. Наприклад; консти­туційно-правові норми мають у своїй структурі, як правило, одну диспозицію, рідше — гіпотезу і диспозицію, в окремих випад­ках — і санкцію. Норми, що передбачають адміністративну від­повідальність, часто у своїй структурі не містять гіпотези, що пояснюється їхнім відсильним характером. Санкція також не є обов'язковим структурним елементом адміністративно-правової норми.