З А К О Н   У К Р А Ї Н И

                          Про імміграцію

      ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 41, ст.197 )

 ( Із змінами, внесеними згідно із Законом
   N 2707-IV ( 2707-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.429 )
 

     Цей Закон  визначає  умови  і  порядок  імміграції  в Україну
іноземців та осіб без громадянства.

                             Розділ I

                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термінів
     У цьому Законі  нижченаведені  терміни  вживаються  в  такому
значенні:
     імміграція -  це  прибуття в Україну чи залишення в Україні у
встановленому законом порядку іноземців та осіб  без  громадянства
на постійне проживання;
     іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав
дозвіл на імміграцію і прибув в Україну  на  постійне  проживання,
або,  перебуваючи в Україні на законних підставах,  отримав дозвіл
на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання;
     квота імміграції - це гранична кількість  іноземців  та  осіб
без  громадянства,  яким  передбачено  надати дозвіл на імміграцію
протягом календарного року;
     дозвіл на  імміграцію  -  рішення  спеціально  уповноваженого
центрального  органу  виконавчої  влади  з  питань  імміграції  та
підпорядкованих йому органів,  що надає право іноземцям та  особам
без громадянства на імміграцію;
     посвідка на  постійне  проживання - документ,  що підтверджує
право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання  в
Україні;
     імміграційна віза  -  позначка  у  паспортному документі,  що
засвідчує право іноземця або особи без  громадянства  на  в'їзд  в
Україну для постійного проживання;
     паспортний документ   -   документ,   виданий  уповноваженими
органами   іноземної   держави   або   уповноваженими    органами,
спеціалізованими  установами  чи  іншими автономними організаціями
системи ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу
іноземця чи особу без громадянства, надає право виїзду за кордон і
визнається Україною;
     законні представники       -       батьки,       усиновителі, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів,
які виконують обов'язки опікунів і піклувальників.

     Стаття 2. Законодавство про імміграцію

     Питання імміграції    регулюються    Конституцією     України
( 254к/96-ВР ), цим Законом та іншими нормативно-правовими актами,
що не повинні їм суперечити.

     Якщо міжнародним договором України,  згода на  обов'язковість
якого  надана  Верховною Радою України,  встановлено інші правила,
ніж ті,  що містяться у цьому Законі,  то  застосовуються  правила
міжнародного договору України.

     Стаття 3. Правовий статус іммігранта

     Правовий статус    іммігранта    в    Україні    визначається
Конституцією України,  цим Законом,  іншими  законами  України  та
прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.