З А К О Н  У К Р А Ї Н И
Про статус народного депутата України
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

     Стаття 1. Народний депутат України

     1. Народний  депутат  України  (далі  -  народний  депутат) є обраний  відповідно  до  Закону  України  "Про   вибори   народних депутатів  України"  ( 3623-12 ) представник Українського народу у Верховній  Раді  України  і  уповноважений  ним  протягом   строку депутатських  повноважень  здійснювати  повноваження,  передбачені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України.

     2. Народний депутат здійснює свої повноваження  на  постійній основі.

     3. При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією  України,  законами  України   та   загальновизнаними нормами моралі.

     4. Держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень.

     5. Звання  народного  депутата  із  зазначенням   порядкового номера  скликання  Верховної  Ради  України  зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення повноважень народного депутата відповідно до пунктів 1-4, 6 статті 4 цього Закону.

     Стаття 2. Строк повноважень народного депутата України

1. Повноваження  народного депутата починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом.

     Народний депутат не може брати участі у засіданнях  Верховної Ради  України та її органів,  а також здійснювати інші депутатські повноваження до того часу,  поки він не скріпить присягу особистим
підписом під її текстом. Відмова скласти та підписати присягу має наслідком втрату депутатського мандата.

     2. Повноваження народного  депутата  припиняються  з  моменту відкриття   першого   засідання   Верховної  Ради  України  нового скликання.

     Стаття 3. Несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності

     1. Народний депутат не має права:

     1) бути   членом   Кабінету   Міністрів  України,  керівником центрального органу виконавчої влади;

     2) мати інший представницький мандат  чи  одночасно  бути  на державній службі;

     3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;

     4) займатися   будь-якою,   крім   депутатської,  оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а  також  медичної  практики  у  вільний  від виконання обов'язків народного депутата час;

     5) залучатись  як  експерт  органами   досудового   слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю;

     6) входити   до   складу   керівництва,   правління  чи  ради підприємства,  установи,  організації,  що має на  меті  одержання прибутку.

     2. Народний депутат зобов'язаний додержуватись інших вимог та обмежень, які встановлюються законом.

     3. Народний  депутат,  призначений (обраний) на посаду,  що є несумісною  з  депутатським  мандатом,  і  повноваження  якого  не припинено  в  установленому  законом  порядку,   допускається   до виконання обов'язків за такою посадою не раніше дня подання ним до ВРУ заяви про складення  повноважень  народного депутата  України.

     Стаття 4. Дострокове припинення повноважень народного  депутата України

     Повноваження народного  депутата  припиняються  достроково  у разі:

     1) особистої  письмової  заяви  про  складення   депутатських повноважень;

     2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

     3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

     4) припинення   його  громадянства  або  виїзду  на  постійне проживання за межі України;

     5) смерті;

     6) порушення вимог частини першої статті 3 цього Закону.

     Стаття 5. Порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України

     1. Рішення  про  дострокове  припинення повноважень народного депутата  відповідно  до  пунктів  1-5  статті  4   цього   Закону приймається   у   десятиденний  строк  за  поданням  комітету,  до компетенції якого входять питання  депутатської  етики,  більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

     2. У  разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.

     Комітет, до  компетенції  якого  входять питання депутатської етики,  розглядає відповідні матеріали  і  подає  висновок  Голові Верховної  Ради України,  який у десятиденний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з  обгрунтуванням  відмови  у зверненні до суду.

     Комітет, до  компетенції  якого  входять питання депутатської етики, у разі повернення Головою Верховної Ради України матеріалів з обгрунтуванням відмови у зверненні  до суду розглядає їх і у випадку незгоди  з  ними  вносить  пропозицію  про  розгляд  цього питання на засіданні Верховної Ради України.

     За рішенням  Верховної  Ради  України  Голова  Верховної Ради України зобов'язаний звернутися до суду для вирішення питання  про дострокове припинення повноважень такого народного депутата.

     3. У  разі дострокового припинення повноважень ВРУ відповідно  до  Конституції   України  повноваження  народних  депутатів припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

     Стаття 6. Діяльність народного депутата України у Верховній  Раді України

     Народний депутат у порядку, встановленому законом:

     1) бере участь у засіданнях Верховної Ради України;

     2) бере участь у роботі депутатських фракцій (груп);

     3) бере участь у роботі комітетів,  тимчасових спеціальних комісій,  тимчасових слідчих комісій,  утворених  ВРУ;

     4) виконує доручення Верховної Ради України та її органів;

     5) бере  участь  у роботі над законопроектами,  іншими актами Верховної Ради України;

     6) бере участь у парламентських слуханнях;

     7) звертається  із  депутатським  запитом  або   депутатським зверненням до Президента України,  органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України,  керівників  інших  органів  державної влади  та органів місцевого самоврядування,  а також до керівників підприємств,  установ та організацій,  розташованих  на  території України,  незалежно  від  їх  підпорядкування  і  форм власності у порядку,  передбаченому  цим  Законом  і  законом  про   регламент Верховної Ради України ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ).