З А К О Н  У К Р А Ї Н И

               Про місцеве самоврядування в Україні

                           Розділ I

                   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі

     Основні терміни,  використані  в  цьому  Законі,  мають  таке
значення:

     територіальна громада   -   жителі,    об'єднані    постійним
проживанням  у  межах  села,  селища,  міста,  що  є  самостійними
адміністративно-територіальними   одиницями,    або    добровільне
об'єднання  жителів кількох сіл,  що мають єдиний адміністративний
центр;

     адміністративно-територіальна одиниця   -   область,   район,
місто,  район  у місті, селище, село; ( Офіційне тлумачення абзацу
третього статті 1 див. в Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/2001
( v011p710-01 ) від 13.07.2001 )

     місцевий референдум - форма прийняття територіальною громадою
рішень з питань,  що належать до відання місцевого самоврядування,
шляхом прямого голосування;

     загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл),
селища, міста для вирішення питань місцевого значення;

     представницький орган  місцевого  самоврядування  -  виборний
орган (рада),  який складається з депутатів і відповідно до закону
наділяється правом представляти інтереси територіальної громади  і
приймати від її імені рішення;

     районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що
представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та
міст;

     загальний склад  ради  -  кількісний  склад  депутатів  ради,
визначений радою відповідно до закону;

     склад ради  -  кількість  депутатів,  обраних  до відповідної
ради,  повноваження яких визнано і не  припинено  в  установленому
законом порядку;

     правомочний склад ради  -  кількість  депутатів,  обраних  до
відповідної  ради,  повноваження  яких  визнано  і  не припинено в
установленому законом  порядку,  яка  становить  не  менш  як  дві
третини від загального складу ради;

     виконавчі органи рад - органи,  які відповідно до Конституції
України   та   цього  Закону  створюються  сільськими,  селищними,
міськими,  районними в містах (у разі  їх  створення)  радами  для
здійснення    виконавчих    функцій    і   повноважень   місцевого
самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;

     органи самоорганізації населення - представницькі органи,  що
створюються  частиною  жителів,   які   тимчасово   або   постійно
проживають на відповідній території в межах села, селища, міста;

     посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в
органах   місцевого   самоврядування,   має   відповідні  посадові
повноваження    у    здійсненні    організаційно-розпорядчих    та
консультативно-дорадчих  функцій  і  отримує  заробітну  плату  за
рахунок місцевого бюджету;

     делеговані повноваження  -  повноваження  органів  виконавчої
влади,  надані органам місцевого самоврядування законом,  а  також
повноваження  органів  місцевого  самоврядування,  які передаються
відповідним   місцевим   державним   адміністраціям   за  рішенням
районних, обласних рад;

     право комунальної власності -  право  територіальної  громади
володіти,    доцільно,   економно,   ефективно   користуватися   і
розпоряджатися на свій розсуд  і  в  своїх  інтересах  майном,  що
належить  їй,  як  безпосередньо,  так  і  через  органи місцевого
самоврядування;

     бюджет місцевого  самоврядування  (місцевий  бюджет)  -  план
утворення  і  використання  фінансових  ресурсів,  необхідних  для
забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування;

     районний бюджет - план утворення  і  використання  фінансових
ресурсів,   необхідних   для   забезпечення   спільних   інтересів
територіальних  громад  сіл,  селищ,  міст   районного   значення,
виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

     обласний бюджет - план утворення  і  використання  фінансових
ресурсів,   необхідних   для   забезпечення   спільних   інтересів
територіальних  громад,  виконання  місцевих  програм,  здійснення
бюджетного вирівнювання;

     поточний бюджет - доходи і  видатки  місцевого  бюджету,  які
утворюються і використовуються для покриття поточних видатків;

     бюджет розвитку - доходи і  видатки  місцевого  бюджету,  які
утворюються    і    використовуються    для   реалізації   програм
соціально-економічного розвитку,  зміцнення матеріально-фінансової
бази;

     мінімальний бюджет місцевого самоврядування  -  розрахунковий
обсяг  місцевого  бюджету,  необхідний  для здійснення повноважень
місцевого самоврядування на рівні мінімальних  соціальних  потреб,
який гарантується державою;

     мінімальний рівень соціальних потреб - гарантований  державою
мінімальний  рівень  соціальних  послуг  на душу населення в межах
усієї території України;

     самооподаткування - форма залучення на добровільній основі за
рішенням зборів громадян за  місцем  проживання  коштів  населення
відповідної  території  для  фінансування разових цільових заходів
соціально-побутового характеру.

     Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування

     1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою
право  та  реальна здатність територіальної громади - жителів села
чи добровільного об'єднання у  сільську  громаду  жителів  кількох
сіл,  селища,  міста - самостійно або під відповідальність органів
та посадових  осіб  місцевого  самоврядування  вирішувати  питання
місцевого значення в межах Конституції і законів України.

     2. Місцеве    самоврядування   здійснюється   територіальними
громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські,
селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні
та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних
громад сіл, селищ, міст.