З А К О Н   У К Р А Ї Н И

Про плату за землю

Розділ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1.  У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

     грошова оцінка  -  капіталізований рентний доход із земельної ділянки;

     податок - обов'язковий платіж,  що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками;

     ставка податку  -  законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки;

    оренда -  засноване  на  договорі  строкове платне володіння, користування земельною ділянкою;

    землі  сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва    сільськогосподарської     продукції,     здійснення сільськогосподарської  науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої  інфраструктури  або  призначені для цих цілей; ( Абзац шостий статті 1 в редакції Закону N 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003 )

     землі житлової  та  громадської забудови - земельні ділянки в межах  населених  пунктів,  які  використовуються  для  розміщення житлової забудови,  громадських будівель і споруд,  інших об'єктів загального користування. ( Абзац сьомий статті 1 в редакції Закону N 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003 )

     Стаття 2.  Використання  землі в Україні є платним.  Плата за землю справляється  у  вигляді  земельного  податку  або  орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки,  грошову оцінку яких не  встановлено, визначаються   до  її  встановлення  в  порядку,  визначеному  цим Законом.

     Власники   земельних  ділянок,  земельних  часток  (паїв)  та землекористувачі,  крім  орендарів та інвесторів - учасників угоди про  розподіл  продукції,  сплачують  земельний податок. ( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1807-III (   1807-14   )  від  08.06.2000,  N  2271-III  (  2271-14  )  від 08.02.2001 )

     Справляння  земельного  податку за земельні ділянки, надані в користування  у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється  розподілом  виробленої  продукції  між  державою   та інвестором  на  умовах  такої угоди. ( Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000 )

     За земельні  ділянки,  надані в оренду,  справляється орендна плата. 

     {  Статтю  3 виключено на підставі Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }

     Стаття 4.   Розмір   земельного   податку   не  залежить  від результатів   господарської   діяльності   власників   землі    та землекористувачів.

     Стаття 5. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у  тому  числі  на  умовах  оренди.  (  Частина  перша статті 5 із змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 2271-III ( 2271-14 ) від 08.02.2001 )

     Суб'єктом  плати  за  землю  (платником)  є власник земельної ділянки,  земельної  частки  (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.  ( Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2271-III ( 2271-14 ) від 08.02.2001 )