Суб'єкти адміністративного права

Під суб'єктами права як правило, розуміють учасників суспільних відносин, яких юридична норма наділяє правами і обов 'яз-ками. Відповідно суб 'сктами адміністративного права є учасники відносин, котрих адміністративно-правові норми наділили правами і обов 'язками, здатністю вступати в адміністративно-правові відносини.

Всі суб'єкти адміністративного права, залежно від того, чию волю, та чиї інтереси вони виражають, від чийого імені виступають, поділяються на індивідуальні та колективні. До індивідуальних належать: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, посадові особи, державні слуоісбовці. £ільш детальна класифікація дає підстави окремо сказати про суб'єкти спеціальних адміністративно-правових статусів (членів адміністративних колективів, суб'єктів адміністративної опіки, жителів територій з особливими режимами, суб'єктів дозвільної системи).
До колективних суй 'єктів належать: організації (підприємства, органи влади установи), трудові колективи, структурні підрозділи організацій, складні організації (залізниця).

Колективні суб'єкти -це організовані, обособлен! самоврядні групи, наділені правами вступати у відносини з іншими суб 'єкта-ми як єдине ціле. Адміністративна правоздатність і дієздатність цих суб'єктів наступає з моменту реєстрації і припиняється з їх ліквідацією.

Важливе місце серел індивідуальних суб'єктів адміністративного права належить громадянам, їх адміністративно-правовому статусу. Адміністративно-правовий статус громадян є складовою частиною їх загального правового статусу і включає в себе наступні елементи:
адміністративну правоздатність і дієздатність (право-суб'єктність); права та обов'язки у сфері державного управління; адміністративно-правові гарантії прав і свобод громадян.

Адміністративна правоздатність - це здатність індивіда бути носієм суб'єктивних прав і обов'язків у сфері державного управління. Вона виникає з моменту народження і припиняється зі смертю особи.

Адміністративна правоздатність—це визнана державою спроможність своїми власними діями реалізувати права та набувати нових особистих прав, виконувати обов'язки у сфері державного управління. В повному обсязі вона настає з вісімнадцяти років, а в окремих випадках - з шістнадцяти.

Конкретний обсяг прав і обов'язків перебуває в залежності від ряду факторів: віку, освіти, стану здоров'я, статі. Деякі з них можуть служити причиною повного або часткового обмеження адміністративної правової дієздатності: душевна хвороба, інвалідність позбавляють права на управління транспортними засобами. Особи, які мають судимість, або не мають спеціальної освіти, втрачають можливість займати ряд посад у державному апараті.

Центральним елементом адміністративно-правового статусу громадянина (індивідуального суб'єкта) є його права та обов'язки.

Оскільки адміністративно-правовий статус тісно пов'язаний з конституційним, є похідним від останнього, можна виділити загальні права, які належать до конституційних: право на участь в управлінні державними справами; на рівний доступ до державної служби; на оскарження в судовому порядку актів (дій) державних органів (посадових осіб).

Всі ці права не можуть бути реалізовані без участі органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування (органів публічної влади). Інші права у сфері державного управління розвивають (забезпечують) конституційні права. Так, конституційне право на охорону здоров'я конкретизується в таких правах, що є частиною адміністративно-правового статусу громадян, як вправо на мсдико-санітарну та медико-соціаіьну допомогу, забезпечення ліками, надання ортопедичної і протезної допомоги, отримання інформації про стан здоров я.
Права громадян у сфері державного управління на:

- придбання зброї; реєстрацію шлюбу, підприємницької діяльності;

- звернення в органи держави і місцевого самоврядування; управління транспортними засобами; реєстрацію засобів масової інформації: висловлення переконань і поширення інформації та ін. Разом з правами на громадян покладається і ряд обов'язків. Основним (загальним) обов 'язком громадян є обов 'язок дотримуватись Конституції України та законів держави. Інші обов'язки є похідними і стосуються різних сфер життєдіяльності людей. Ад-міністративно-правові норми встановлюють різні правила поведінки і обов'язки громадян їх дотримуватись, наприклад: правила дорожнього руху і користування громадським транспортом; проходити у встановлених випадках обов'язковий медичний огляд і лікування; реєструвати транспортний засіб і отримувати дозвіл на зайняття певними видами діяльності.