З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про об'єднання громадян

     Право громадян на свободу  об'єднання  є  невід'ємним  правом людини,  закріпленим  Загальною  декларацією  прав  людини,    і гарантується   Конституцією   (  254к/96-ВР  )  та  законодавством України.   Держава   сприяє  розвитку  політичної  та  громадської активності,  творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх об'єднань.

I.       ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  Стаття 1. Об'єднання громадян

     Об'єднанням  громадян є  добровільне  громадське  формування, створене на  основі  єдності  інтересів  для  спільної  реалізаціїгромадянами своїх прав і свобод.

     Об'єднання  громадян,  незалежно  від  назви  (рух,  конгрес, асоціація,  фонд,  спілка  тощо)  відповідно  до   цього Законувизнається політичною партією або громадською організацією.

     Дія цього Закону не поширюється  на  релігійні,  кооперативні організації,  об'єднання  громадян,  що  мають   основною  метоюодержання прибутків,  комерційні  фонди, органи місцевого  та регіонального  самоврядування  (в  тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні,  квартальні,  сільські,  селищні комітети), органи  громадської  самодіяльності  (народні  дружини,товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

     Особливості  правового  регулювання  діяльності    профспілок визначаються Законом України про профспілки.

     Стаття 2. Політична партія  

Політичною  партією  є  об'єднання  громадян  -  прихильниківпевної загальнонаціональної  програми  суспільного  розвитку,  якімають головною  метою  участь  у  виробленні  державної  політики, формуванні   органів    влади,    місцевого    та    регіонального самоврядування і представництво в їх складі.

     Стаття 3. Громадська організація

     Громадською  організацією  є    об'єднання    громадян    для задоволення та захисту  своїх  законних  соціальних,  економічних, творчих,  вікових,  національно-культурних,  спортивних  та  іншихспільних інтересів.

     Стаття 4. Обмеження на створення і діяльність   об'єднань громадян   

 Не  підлягають  легалізації,  а   діяльність    легалізованих об'єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метоює:

     зміна  шляхом  насильства  конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави;

     підрив  безпеки держави у формі ведення діяльності на користьіноземних держав;

     пропаганда  війни,  насильства  чи  жорстокості,  фашизму  та неофашизму;

     розпалювання національної та релігійної ворожнечі;

     створення незаконних воєнізованих формувань;

     обмеження загальновизнаних прав людини.

     Забороняється  створення  і  діяльність  політичних   партій, керівні органи чи структурні осередки яких знаходяться  за  межами України, а також будь-яких структурних осередків політичних партій в  органах  виконавчої  та  судової  влади,  у  Збройних  Силах та Державній   прикордонній  службі  України,  Державній  спеціальній службі  транспорту,  на  державних  підприємствах,  в  установах і організаціях,  державних  навчальних  закладах.  {  Частина  друга статті  4  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законами N 2171-III (  2171-14  )  від 21.12.2000, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, N 3428-IV (3428-15) від 09.02.2006 }

     Стаття 5. Законодавство про об'єднання громадян

     Законодавство  про  об'єднання   громадян    складається    з Конституції  України,  цього  Закону  та   актів    законодавства,прийнятих відповідно до нього.